Статус біженця чи тимчасовий захист: яка різниця і що обрати

Російська агресія проти України продовжується. Українці, які поїхали з-під обстрілів до Польщі, отримують тут тимчасовий захист. Він надає достатньо можливостей для легального проживання, працевлаштування та соціального захисту. Переселенці цікавляться, чи варто оформлювати статус біженця? Перш ніж приймати таке важливе рішення, варто оцінити всі плюси та мінуси цього статусу. Українців просять враховувати, що статус біженця суттєво обмежує права.

Виїхавши за кордон українці стикаються з низкою питань, що потребують вирішення, зокрема легалізацією перебування і оформлення статусу біженця (міжнародного захисту). Слід зауважити, що окрім відомого усім статусу біженця актуальним є ще один інструмент – «тимчасовий захист».

Загалом, особи, які виїхали з України 24.02.2022 та пізніше можуть отримати в державах ЄС тимчасовий захист або статус біженця.
Тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця, втім, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця. Отже, у чому різниця між статусом біженця і тимчасового захисту і на який з них краще подаватися українцям, що вимушено покинули Батьківщину?

Перш за все, тим хто залишає територію України варто знати, що тимчасовий захист та статус біженця є різними правовими категоріями, які мають різні юридичні наслідки. Особи, які перетинають кордон часто плутаються в термінах, здебільшого оперуючи поняттями "біженець" і тому, при зверненні за допомогою, можуть неправильно визначитись з категорією захисту, яку насправді хотіли б отримати в ЄС.

Головним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту є Директива ЄС 2001/55/ЕС, яку було активовано Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 саме для українців.

Так як рішення розповсюджується на всі країни ЄС, українці можуть легально перебувати за статусом «тимчасового захисту у будь-якій країні Євросоюзу. Більш того, тимчасовий захист активується щодо українців, які тікають від війни, одразу після перетину кордону ЄС. Після реєстрації у відповідних органах держави, громадяни України можуть одразу користуватися правами наданого статусу – право на роботу, медичну допомогу, освіту, доступ до житла тощо.

Що таке статус біженця

Якщо людина тікає зі своєї держави через переслідування (з релігійних, політичних чи інших мотивів), а також не може чи не хоче користуватися захистом своєї держави, то вона має право отримати статус біженця. Такий статус дає людині право на притулок (це не обов’язково квартира, може бути ліжко-місце), працю, освіту, соціальну допомогу, податкові пільги тощо, залежно від країни. В цей же час біженець має перед державою, яка його прийняла, певні зобов’язання. Насамперед мова йде про дотримання місцевих законів і розпоряджень органів влади.

Наявність статусу біженця вигідний тим, що дає право легально жити в іноземній країні і не бути депортованим до рідної держави, навіть якщо всі безвізові чи візові терміни перебування за кордоном завершаться. Кожна країна має свої правила отримання цього статусу. Зокрема, можуть встановити обмеження на пересування або роботу.

Наприклад, людина, яка хоче отримати статус біженця у Польщі, не може легально працювати або вести підприємницьку діяльність. Це їй дозволять лише після завершення всіх формальних процедур.

Тому варто розуміти, що такий процес легалізації дуже непростий і, як правило, розтягується в часі. Крім того, немає жодних гарантій, що статус біженця буде надано. Особливо якщо причиною звернення є війна у рідній державі (прикладом можуть бути сирійці).

Особа втрачає статус біженця, якщо вона повертається до своєї рідної країни чи набула нове громадянство.

Що передбачає тимчасовий захист

Українці, які перетинають кордон ЄС, рятуючись від війни, автоматично стають особами під тимчасовим захистом.
Задля порятунку, їх пропускають через кордон за спрощеною процедурою – часто навіть без закордонних паспортів та віз, а дітей без дозволів одного з батьків.

Щоб підтримати українців, 4 березня Рада ЄС прийняла рішення, яке надає нашим громадянам щонайменше рік тимчасового захисту в країнах Євросоюзу. Проте, країни-члени можуть збільшити цей термін. Це рішення поширюється на тих українців, які перетнули кордон після початку війни, тобто 24 лютого і пізніше. В окремих випадках до них можуть зарахувати тих, хто, побоюючись війни, покинув Україну швидше. Проте, це буде складніша процедура.

На тимчасовий захист можуть розраховувати й іноземці чи особи без громадянства, які мали міжнародний / еквівалентний національний захист в Україні.
Нашим громадянам не потрібно якихось спеціальних дій, щоб отримати тимчасовий захист в Польщі.

Читайте також: Пацієнти з України мають право на відшкодування ліків в Польщі

Проте, українці повинні мати документальне підтвердження свого громадянства / родинних зв’язків / постійного проживання в Україні до початку війни.
Отож, рятуючись від війни, наші громадяни протягом 90 днів безвізового режиму з ЄС повинні обрати країну, де зупиняться надовго. Тут їм треба отримати дозвіл на проживання.
Це дасть право протягом року легально проживати і працювати у цій країні. А також отримати доступ до освіти, медичних послуг, безкоштовного житла (в основному ліжко-місце) і харчування (якщо особа не може сама себе забезпечити).

Загалом, українці з тимчасовим захистом будуть мати такі ж права, як і громадяни обраної країни ЄС.
До слова, польський сейм уже прийняв закон про допомогу українцям. Згідно з ним, наші громадяни мають право на півтора року легального побиту тут.

Все ж, тимчасовий захист можна втратити, якщо:

– війна в Україні завершиться і Рада ЄС прийме рішення про скасування тимчасового захисту українців;
– особа вчинила злочин проти миру, людства або неполітичний злочин (в останньому випадку до отримання тимчасового захисту).

Отож, перед тим як просити статусу біженця, варто добре подумати про перспективи і наслідки.

В умовах війни до європейських країн можна заїхати на підставі будь-яких документів (а інколи навіть без них), отримавши згоду начальника пункту пропуску. За таких умов у людини є 15 діб на легальне перебування. Якщо особа перетнула кордон на підставі біометричного паспорта, то це вже до 90 днів легального перебування.

Тож які є плюси та мінуси статусу біженця

Плюси:

– безкоштовне житло (спальне місце);
– безкоштовне харчування, одяг, медична допомога;
– безкоштовний проїзд громадським транспортом (за наявності українського паспорта);
– безкоштовна "зелена карта" для страхування авто на 30 днів.

Мінуси:

– закордонний паспорт можуть вилучити терміном від 6 місяців до 2-х років;
– не можна пересуватися до інших країн, у тому числі й повернутися до України;
– заборона на працевлаштування, навчання в університеті (у деяких містах дітям дозволяють навчатися у школі, відвідувати дитячий садок).

Зважте, що приймати рішення щодо отримання того чи іншого статусу потрібно після отримання повної інформації від офіційних органів країни перебування.

Skomentuj